субота, 29 червня 2013 р.

Modern Takjikistan Offers Persian, Pop Music, Wrestling


 

 Современный Таджикистан предлагает иранскую культуру, поп-музыку и вольную борьбу

 

Автор: Бред Гуч, 23 мая 2013
“Мне нравится эта атмосфера,” говорит Музафар, волонтер Американского Уголка, просветительско-информационной программы американского. посольства, когда мы идем по бульваре в столице Таджикистана Душанбе. “Я едва помню гражданскую войну, взросление, и вот эти дни!”
Был Новруз, иранский Новый Год, отмечаемый в первый день весны, и кажется, что все из более чем миллиона жителей Душанбе вышли на улицы, демонстрируя мешанину народно-традиционного и модно-современного, что является двумя полярными настроениями этого десятилетия.
Только что я был восхищен видом матерей и дочерей в сельских одеждах с яркими узорами, в вышитых шапочках без полей, которые продавали испеченный в печи-тандуре плоский хлеб, приправленный кардамоном, а вот увидел женщин в желто-черных полосатых платках и на высоких черных каблуках, увлеченных шопингом.
Поскольку я задержался, наблюдая за мальчиками-подростками, выполняющими сальто, соседи подтолкнули меня к громкоговорителям, откуда неслась музыка восточных поп-исполнительниц Гугуш и Шабнам Сурайё. Я был препятствием на пути этой толпы к заполненному стадиону, на котором в этот день происходило национальное увлечение - гуштингури (вольная борьба).
Такая энергетика чувствовалась не только во время Новруза, но во время всего моего пребывания в Душанбе и моего путешествия по Таджикистану, если не по всей Средней Азии. Травма гражданской войны была последствием распада Советского Союза в 1990-х. Следы от пуль на стенах гостиницы в городе Вахш, бывшей штаб-квартире мятежников, теперь покрыты толстым слоем розовой краски.

Национальная идентичность

В путешествиях, которые я совершал на протяжении последних лет, я видел, как бывшие советские республики Средней Азии боролись за переход к этой новой национальной идентичности. Ашхабад, столица Туркменистана - это странный памятник расточительности, с большим количеством зданий из белого каррарского мрамора. но с небольшим числом жителей; полупустынный призрачный город.
Казахстан искажен в воображении Боратом Саши Барона Коэна. Визу в Узбекистан трудно получить, но это стоит усилий из за великих древних городов Самарканд и Бухара.
Но все же Таджикистан был уникально успешен в этом переходе и нашел завидное равновесие -- с необязательным ношением хиджаба для женщин -- как в Турции. Прогулка по главной улице Душанбе, проспекту Рудаки, похожа на променад по более космополитичной Праге или Вене.

Пасхальные яйца

Советская неоклассическая архитектура определяет общие очертания городского пейзажа, с многими домами, похожими на пасхальные яйца, окрашенные в пастельные тона: лимонно желтая библиотека им. Фирдоуси, голубоватое здание академии, красный, в стиле Помпей Национальный Банк, бежевый президентский дворец с брызгаюшими фонтанами.
Дом Союза Писателей отражает свойственным 1920-м годам революционный модерн и выполнен в интернациональном стиле. Он украшен бюстами выдающихся людей региона, включая персидского энциклопедиста Омара Хайяма.
Центр таджикского общества — это чайхана, то есть чайная, и выдающимся образцом является чайхана-ресторан "Рохат" ("Мир") на проспекте Рудаки. Ее двухэтажный, освещенный неоном фасад напоминает старый терминал авиакомпании TWA в аэропорту им. Кеннеди, в то время как потолок террасы разукрашен в витиеватом персидском цветочном стиле.
Это популярное место встречи, где подают основные местные продукты: лагман (суп с бараниной и лапшой) и салат из петрушки, помидор и лука; шашлык и вездесущий плов. Меню все еще печатается кириллицей, используемой как национальный алфавит, и первыми пунктами идут борщ, гуляш и черный хлеб.
Отойдя к покрытому соснами Парку Победы, с открытыми кафе, в которых продается местное пиво "Симсим", мы имеем возможность увидеть панораму города и пики Гиссарского хребта, 13 тысяч футов высотой, все еще покрытые снегом весной.

Русские Жигули

Я предпринял еще одну поездку в старой русской машине, красотке, за которую я дал бы 500 долларов (без стоимости доставки). Я проехал 18 мил к западу от города к Гиссарской крепости, одно время на древнем шелковом пути, которую грабили поочередно Кир, Александр Великий, Чингисхан, Тамерлан и Красная Армия.
Таджикистан был звеном в геополитической "Большой игре" в 19 веке, и таковой его столица остается и сейчас. После того Новруза вечером за столом рядом с нами в палаточном кафе рядом с неоклассическим зданием театром оперы и балета имени С. Айни сидели саудиты в бело-красных шарфах-кефиях и пили мятный чай (который перед подачей перливают из стакана в заварник, а затем обратно три раза). За соседним столом были таджикские парень с девушкой, футболка парня на спине была украшена буквами “F.B.I.”

Линолеумовые полы

Американский вклад в Большую Игру в душанбинском стиле часто проявляется в таких "культурных обменах", хотя их смысл часто теряется. Наша последняя остановка была в кафе "Morning Star", единственной закусочной в американском стиле в городе, с деревянными панелями, шахматными линолеумовыми полами, отделанными железом стульями и журнальной стойкой со старыми номерами "Time".
Фирменные блюда в большом глянцевом включают сладкий холодный чай, блины. песочное печенье и молочный коктейль. Я даже слышал, как двое мужчин разговаривали с гнусавым техасским выговором, два единственных американца, которых я встретил за 10 дней пребывания в стране.
Но напоминанием, что мы не в Остине, было прямо там, на доске, на которой было написано обещание "Нового кофе Старбакс." В это время, желая сделать комплимент, Музафар наклонился над чашкой Нескафе и доверительно сказал мне, “Больше всего я хочу побывать в США В Черную пятницу.”

вівторок, 14 травня 2013 р.

20 способів захистити безпеку Вашої

 Цей пост - переклад  статті з http://www.guardian.co.uk/technology/2013/may/12/20-ways-keep-internet-identity-safe.

 20 способів захистити безпеку Вашої особистості в Інтернеті.


Джеймс Сільвер.
Використовуєте один і той же пароль для різних сайтів? Багато чим ділитесь  на Фейсбуці? Якщо так, Ви мішень для кіберзлочинців, чиї шахрайські дії завдають Британії збитків на 27 мільярдів фунтів в рік. Ми запитали в експертів найкращі поради, як перемогти обманщиків.

Ми високо в "огірку" http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D1%82-%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%95%D0%BA%D1%81_30 в Лондонському Сіті, і Гаррі Сайдевей, директор з безпекової стратегії Інтеґраліс, фірми, яка консультує державні агенції, мультинаціональні фармацевтичні і фінансові компанії, проводить моєму комп’ютеру техогляд. "Бачу, у Вас нема жодного антивірусного ПЗ," каже він з глумливою ноткою в голосі. "Це Ваша перша помилка."
Як каже Сайдевей, незважаючи на те, що ми тепер набагато більше знаємо про ризики (як він висловився, "Моя мама шматує документи, навіть не знаючи навіщо"), це лише трішки утруднює задачу.  Він вважає британців надміру довірливими. Легка здобич для армії хакерів, що постійно зосереджені на викраденні нашої інформації, в той час як ми не турбуємося про її збереженість. "Злочинні групи точно знають, яку інформацію вони хочуть і де її можна знайти," пояснює він. "І навпаки, ми не певні, що їм треба."
Так що їм треба, запитую я? "Ми бачимо велику різноманітність атак - все, починаючи з проб навмання виманити паролі - фішинґу [електронні листи нібито від звичайних кореспондентів, метою яких є змусити нас клацнути на інфіковане посилання] до добре організованих угруповань, націлених на бізнесові і урядові системи з метою викрасти інтелектуальну власність та інформацію, що стосується критичної інфраструктури."
Уряд стверджує, що загальний збиток від кіберзлочинів у Сполученому Королівстві сягає 27 мільярдів фунтів на рік. Більшість злочинів (на суму збитків 21 мільярд) чиниться проти бізнесу, який зіштовхується з високими рівнями крадіжок інтелектуальної власності і промисловим шпіонажем.
Внаслідок можливості ділитися культурними надбаннями в соціальних медіа і за  допомогою хитромудрого зловмисного ПЗ, відомого як малварь, кіберзлочинці навчилися атакувати конкретних людей і організації набагато більш вправно. Фішинґові листи ніби від Ваших друзів, часто такі, що відбивають Ваші інтереси - можливі, підглянуті в профілях соціальних мереж - чи від довірених організацій, таких як Ваш банк чи Королівський Департамент Доходів та Митних Зборів http://en.wikipedia.org/wiki/HM_Revenue_%26_Customs спонукають Вас клацнути по зараженому посиланню чи прикріпленню з малваррю. (Нещодавній приклад останнього - малварь маскувалася під попередження про небезпеку від відділу протидії кіберзлочинам Microsoft`у. "Ми довіряємо певним організаціям і злочинці використовують цю довіру," каже Сайдевей.
Зазвичай цей тип атак, що звуться "людина посередині"http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B5, встановлює трояни (тип малварі) з барвистими назвами: Зевс, Шпигунське Око чи Цитадель на комп’ютер, щоб поживитися, наприклад, з операцій онлайн-банкінґу. "Все, що Ви потім робите на зараженому ноутбуці, скидається на хакерський сайт, що означає, що коли Ви взаємодієте з банком, Ви дієте через "людину посередині". Метою цього типу атак є придбати паролі, що використовуються для автентифікації - злочинці зачекають, доки Ви закінчите, щоб використати ідентифікаційні дані, які вони зібрали. Ось чому банки ввели одноразові паролі чи коди," каже він.
"Але новітня малварь робить атаки типу "людина посередині" з метою захоплення користувацької сесії (сесія утворюється після того, як користувач успішно увійшов до акаунту, і браузер і банк використовують це для продовження взаємодії) і підробляють вихід з сесії. В той час як користувач думає, що він вийшов, зловмисники можуть робити платежі, використовуючи сесію, що існує, і користувач не бачить змін на його рахунку, доки не ввійде до акаунту знов. Ось чому банки почали використовувати кард-рідери, щоб допомогти попередити платежі новим одержувачам." Сайдевей додає: "Це постійна гра кішки з мишею." 

ДВАДЦЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ: ЩО ТРЕБА І ЧОГО

НЕ МОЖНА РОБИТИ  ЗАДЛЯ ІНТЕРНЕТ-БЕЗПЕКИ

1. Ніколи не клацайте на посиланні, яке Ви не чекали отримати..
Золоте рпавило. В більшості випадків злочинці заражають комп’ютери вірусами, спокушуючи користувачів клацнути на посиланні чи відкрити приєднаний файл. "Іноді фішинґові імейли містять явні орфографічні помилки і їх легко розпізнати," каже Сайдевей. "Втім, спрямовані атаки і добре організована розсилка імейлів може практично не відрізнятися від справжніх листів." Він додає: "Соціальні медіа містять особисті профілі, що допомагає злочинцям, дозволяючи їм індивідуалізувати атаки. Вони можуть бачити, чим Ви цікавитесь, чи який пост Ви розмістили, і відправити вам хитре послання, запрошуючи Вас по чомусь клацнути. Не робіть цього."
2. Використовуйте різні паролі для різних сайтів.
Серед людей, які в середньому мають більше 100 інтернет-акаунтів, є тенденція використовувати для різних акаунтів один чи два паролі, до того ж такі прості, як ім’я коханої людини, першого домашнього улюбленця чи назву улюбленої спортивної команди. Так, дослідження Офісу Комунікацій http://en.wikipedia.org/wiki/Ofcom минулого місяця виявило, що більше половини (55%) дорослих людей в Королівстві використовують той самий пароль для більшості, якщо не всіх, сайтів, які вони відвідують, в той час як один з чотирьох (26%) використовує як паролі дати народження та імена. Будь-яке слово із словника легко розгадується. Замість того, каже Саєн Джон, консультант з інтернет-безпеки фірми Сімантек, використовуйте одну запам’ятовану фразу чи рядок з улюбленої пісні чи вірша. Наприклад, "Обсервер - це недільна газета" стає "оцнг". Додайте цифри і спеціальні знаки, щоб вийшло так: "0цн!". Тепер реєструйтеся на сайтах, додаючи першу і останню літери  назви сайту до цієї фрази, наприклад, пароль для Амазону http://uk.wikipedia.org/wiki/Amazon.com http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD буде "А0цн!н". На перший погляд, здогадатися неможливо. Але Ви можете це запам’ятати."
3. Ніколи не використовуйте Ваш основний імейл  (електронну поштову скриньку) повторно.
Хакер, який отримав пароль до Вашого основного імейлу, має ключ до Вашого віртуального королівства. Паролі до інших сайтів, які Ви відвідуєте, можуть бути скинуті через імейл. Зловмисник може облазити Вашу скриньку і знайти скарбницю, наповнену особистими даними: від банківських таємниць до паспортних деталей, включно з датою народження, все, що уможливить крадіжку особистості. Такий вид злочинів коштує Королівству майже 2 млрд. фунтів в рік.

неділя, 14 квітня 2013 р.

Елізабет Стаклі.Будинок Маґнолія. Глава14 "Літо"


Елізабет Стаклі.

Будинок "Магнолія"

Глава 14. "Літо".


Було спекотно, коли мама повернулася з лікарні. Того року перша хвиля спеки була рано. Мама все ще виглядала блідою і слабкою, але вона посміхнулась, коли побачила, що квартира чиста і охайна.
“Ти молодчина”, з ентузіазмом вигукнула мама, віддихуючись у дверях, тому що для неї було важко підніматися чотирма сходовими маршами. “Ова,ти навіть виставила квіти і накрила стіл до чаю!”
Еллі зашарілася. Вона почувалася солдатом, який надраїв все до генеральської інспекції, але який не робив так багато в звичайні дні. Втім, протягом останніх днів вона робила все як найкраще, і вона приготувала для родини смачну їжу.
Ленні прибіг з маленьким цуценям, яке він знайшов на вулиці. Він біг всю дорогу до дому, тому що боявся старого Спрота, управдома, який ніколи не дозволяв приносити до квартир бездомні тварини. Ленні поклав щеня на підлогу і кинувся в мамині обійми. Він був такий радий бачити її.
“Ти гарно поводився, Ленні?”, спитала мама, цілуючи його. “Послухай, голубчика, ти не можеш тримати тут цуценя.”
“Мамо, я маю його взяти. Він зовсім самотній.”
“Але містер Спрот не дозволить взяти його. Ти знаєш це, Лене... Еллі, дорогенька, дай нам чаю.” І мама опустилась в крісло. Вона почувалась виснаженою.
Лен заперечив: “Мама, але якщо викинути цуценя, воно помре!”
“Замовкни, Лене!”, крикнула Еллі. “Ти що, не бачиш, що мама втомлена? Ось твій чай, мамо, смачний, міцний і солодкий.“
Забіг Вел, як завжди, чорний на вигляд, але мама була така щаслива, що вона не сказала ні слова про його брудне обличчя і відсутні ґудзики. Дорін прийшла з купою книжок, сказала “Привіт, мамо”, наче її не було лише один день, і випивши чай, почала робити своє домашнє завдання, як звичайно. Повернувся тато і сказав, “як ти, Меґ? Гаразд? Це добре,” і пішов на кухню вмиватися. Але він виглядав дуже задоволеним, оскільки йому не подобалося, коли мами не було вдома. Тоді було так скучно.
Тітонька Ґлед прийшла пізно. Холодна чи тепла погода, вона завжди вдягала темне пальто і темний капелюх. Вона щось прошепотіла, сіла пити свій чай і як завжди, нічого не сказала. Але це нічого не значило, оскільки після того як мама випила дві чи три чашки чаю, вона почала розказувати. Вона розповіла все про лікарню, лікарів, їжу і повернення додому. Еллі сиділа, відчуваючи цілковите щастя. Важкі обов’язки більше не обтяжували її. Вона увімкнула телевізор і почала дивитись. Була балетна вистава і всі Бернерси мали півгодини ґламуру.
“Немає ніде краще, як вдома,” сказала мама, сидячи поряд з татом на софі, з Леном поміж ними.

Всі, окрім самої Дорін, завжди відчували, що вона отримає стипендію. Але потім виявилось, що вона здала іспит так добре, що зайняла одне з перших місць. Так вона отримала місце в Школі Зелених Курточок, одній з найкращих дівчачих шкіл Лондона. Якщо б Дорін важко працювала, вона тепер отримала б шанс поступити до університету.
“Так, але як бути з одягом — і я зараз не працюю?” спитала мама.
“Я маю піти до Зелених Курточок,” заперечила Дорін, дуже бліда і схвильована. Напевно вона не здала б зараз свою перемогу через якийсь там дурний одяг. “Я маю поступити, тому що я заслужила це. Можливо, можна дістати ношену форму або щось подібне?”
“Можливо, допоможе уряд,” сказав тато. “вони повинні це зробити. Як подумаєш про всі податки на пиво і тютюн, що ми платимо. Веселіше, Дор. Ми знайдемо тобі одяг.”
“Це правильно,” сказала мама. “ми якось владнаємо це. Тільки уявіть! Наша дівчинка в Зелених Курточках! Я маю піти розповісти місіс Доерті і місіс Кроулі. Вони так здивуються! Коли Браєн поступив до середньої школи, місіс Доерті говорила про це день і ніч. Але Зелені Курточки! Ти все зробила добре, Дор!”
Літо було дуже спекотне, і люди, які мешкали в квартирах, намагалися проводити весь свій вільний час на відкритому повітрі.
Коляски стояли під деревами майже весь день. Раз на тиждень на естраді грав оркестр, і иноді були концерти. Як звичайно, приїхав цирк, і люди вистроїлись в чергу за квитками. Велові і його банді, звісно, вдалося роздобути кілька пенні, щоб посісти дешеві місця. Вони насолоджувались виставою з початку і до кінця. Наступний тиждень вони грали в цирк у дворі, допоки старий Спрот не вигнав їх.
Еллі пішла до цирку з Лу, вона сиділа і бачила самий ґламур; ґламур в гарних жінках, що їздили на слонах, ґламур в акробатах, що так легко кидали один одного, ґламур в юнаках, що їздили на ровері високо в повітрі. Музика, вогні і кольори зробили її п’яною від захоплення.
Лен скиглив, щоб його відвели до цирку, допоки мама не послала його туди з Дорін; але він так розхвилювався про бідних тигрів, що мали сидіти на стільцях, що не міг спати всю ніч.
“Щоб він пропав, цей цирк,” сказала мама. "це останній раз ти ходив туди, Лене Бернерс. Ті тигри зараз сплять, задоволено згорнувшись, немов коти. І ти теж підеш спати, або я дам шльопну."
В липні всі розмовляли про курорти. Всі всюду питали у всіх: "куди ви збираєтесь поїхати у відпустку?" Деякі люди вже з’їздили на курорти і виглядали немов червоношкірі індіанці, показуючі всім свої хвотки. Тільки родина Бернерсів не розмовляла про курорт, оскільки всі вони знали, що цього року не зможуть туди поїхати. Грошей не вистачало, і, крім того, треба було гроші на одяг для Дорін.
"Ми поїдемо в село на день, коли тато матиме відпустку," сказала мама, щоб підбадьорити дітей.
Був майже кінець чверті і в клас ах було жахливо спекотно. Еллі продовжувала думати про море, і про пісок, і про сонце. Ух, лежати на сонці на пляжі! Навіть приємний голос місс Флітвуд не міг втримати увагу Еллі. Місс Флітвуд збиралась з’їздити додому  в селі зі свої нареченим. Лу збиралась до Марґіту (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8%D1%82_%28%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%29). Тільки Еллі Бернерс має залишитись в душному, запиленому місті. Це було нечесно. Вона повинна з’їздити на курорт. Вона так тяжко працювала всю весну. Вона втомилася. В журнальній історії таємничий незнайомець наблизився б до неї на вулиці і сказав: "Ви Ґлорія Бернерс? Роллс-ройс чекає на Вас, щоб діставити Вас на яхту. Не хвилюйтесь про одяг. Там на вас чекає безліч елеґантного одягу."
Одного дня, коли вона піднялася по сходам, відчуваючи спеку і втому, вона знайшла свою родину в стані схвилювання. Вони всі сміялись і водночас вигукували:
"Тітонька Ґлед! Лоторея! Курорт! Море!"
"Що?" гукнула Еллі у відповідь.
"Заспокойтесь ви всі," крикнула мама, її чорні очі сяяли. "Тітонька Ґлед виграла двісті п’ятдесят фунтів в лотерею."
"Не може бути!"
"І вона бере нас всіх на море. Вона вже зняла невеликий літній будиночок на два тижні, коли тато матиме відпустку. Нічого нікому про це не сказала. просто пішла і зробила це."
Потім вся родина знову почала кричати, поки Еллі розпитувала про все, а тітонька Ґлед сиділа, трішки посміхаючись, але тиха і мовчазна, як завжди.
"Вісім фунтів в тиждень за котедж," сказала мама. Але вони кажуть, в ньому є кухня, і там є магазин, а також кав’ярня, прямо в таборі."
Після цього для дітей Бернерсів змінився весь світ. Вони також могли ходити і розповідати про їхню поїздку на курорт, що була навіть романтичнішою, ніж у инших людей, через лотерею.  Кожного дня, прокидаючись, Еллі думала, "Тільки десять днів лишилось, тільки вісім, тільки п’ять..." Допоки не лишився лише один, і все було спаковано і готово для від’їзду.